Воскресенье , 26 Май 2019
Домой / Про internet на українській / Чи потрібна цензура в Internet ?

Чи потрібна цензура в Internet ?

Терещенко Дар’я
учениця 10 А класу
ліцей № 38 імені Валерія Молчанова
міста Києва

Інтернет — це глобальна мережа. Він перетворився в соціальне явище, бо кожного дня ми спілкуємося про його плюси і мінуси. Інтернет — це засіб доступу до колосального об’єму будь-якої інформації, зручний засіб спілкування, надзвичайно корисна річ. Але незадоволених голосів теж багато.
Дорікають на банери, на реферати, на велику кількість сайтів з нецензурним змістом, на високі ціни і витягання грошей, на вірусну небезпеку. Банери можна обходити, а вони тим часом приносять гроші власникам сторінок, при наявності бажання написати справді цікаве повідомлення можна пройти 1000 сайтів і зі 100 статей скласти свою, дивитися непристойні фото тебе ніхто не змушує (до речі є чимало людей яким вони до вподоби). Щоб тебе не приголомшив власний рахунок за послуги Інтернет, слідкуй за годинником. Дехто поринає в віртуальний світ з головою, знаходячи там заміну реальності, але це не недолік мережі, а проблема особистості. Безпека то інша річ. Жодного 100% засобу досі не знайдено і навряд чи буде знайдено, доки не буде ізольовано всіх непорядних і душевно хворих людей, що створюють всю цю заразу. Але якщо так багато недоліків і така велика небезпека, чому кількість користувачів Інтернет невпинно зростає?


Чи потрібна цензура в Інтернеті?


Цензура в Інтернеті? Ні!!
На сьогодні цензура діє на телебаченні і радіо, в пресі. Отже Інтернет — найдемократичніше джерело інформації і засіб спілкування.
Говорять, що цензура необхідна через засилля еротики та насильства. Але закон «попит народжує пропозицію» виключень немає. Сьогодні ці сайти дуже популярні, а ті, кому вони не до вподоби, можуть просто не заходити. Комп’ютерні ігри часто містять чимало насильства, та чи менше крові ллється з екранів телевізорів, сторінок книг та газет? Якщо хтось використовує протизаконні засоби для створення сайтів, то відповідальність повинен нести він, а не пересічний користувач Інтернету проти якого спрямована дія цензури.
В Інтернеті всіх навчають робити бомби? Якщо тобі дуже потрібна бомба, ти знайдеш в районній бібліотеці книгу «Юного хіміка». І взагалі, якщо я спілкуюсь з людиною, я не хочу, щоб якийсь фільтр викидав з моєї мови слова, що здалися йому нецензурними. А де ж свобода думки і слова? Де обіцяні Конституцією України таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на вільний розвиток особистості? Інтернет не має державних кордонів і не має державного впливу. Мільйонам людей Інтернет потрібен такий, який він є зараз — вільний і незалежний. Нормальна людина в змозі сама вибирати потрібну їй інформацію. Цензура потрібна тільки тим, хто виграє на її введенні. Історія має чимало таких прикладів про заборони.

Інтернет для мене сьогодні


Для мене Інтернет — це засіб знаходження потрібної інформації і спілкування. Та поки що з Інтернетом пов’язані мої хобі і трохи навчання, так що час перебування в мережі не перевищує 10 годин на тиждень. Але в майбутньому він цілком ймовірно може перетворитися на засіб праці. Але я впевнена, що Інтернет ніколи не стане для мене панацеєю і місцем постійного перебування. І не тільки тому, що такий режим руйнує людину морально і фізично. В житті багато цікавого. Ніякі новітні технології не замінять прекрасний смак найулюбленішого блюда, не передадуть красу гру відтінків на вранішньому небі в купі з подихом вітру і лоскотанням зрошеної трави, в мережі ти не підіймешся на вершину світу і не відчуєш обіймів любої тобі людини. Інтернет вміє заражати та, нажаль, не вміє лікувати людей.

Загребельний Олексій
учень 10 А класу
ліцей № 38 імені Валерія Молчанова
міста Києва

Інтернет — це країна комп’ютерів, яка постійно змінюється і розвивається. Інтернетом ніхто не керує. У цій країні немає ні президента, ні короля. Власне Інтернет є найбільш популярною загальнодоступною глобальною мережею, яку справедливо вважають мережею мереж.
Кожна людина має власні потреби у спілкуванні і доступу до джерел інформації, а також уявлення про шляхи та перспективи використання Інтернету. Для когось Інтернет асоціюється із захоплюючою мандрівкою web-сторінками хокейної, баскетбольної, футбольної ліг чи у віртуальний світ. Для багатьох — це засіб зв’язку для пересилання повідомлень, копій ділових документів, обміну думками з цікавих питань. Для декого — це можливість придбати автомобіль чи замовити авіаквитки, не виходячи з дому. Для професіоналів — це засіб пізнання, освоєння та застосування нових технологій у навчанні, техніці, бізнесі чи побуті.
Інтернет для мене сьогодні — це засіб одержання додаткової інформації з різних предметів, які ми вивчаємо. Він дає змогу спілкуватись з друзями, не дивлячись на відстань між нами. Я можу відшукати партнера і зіграти з ним у шахи; переслати повідомлення з одного комп’ютера на інший чи на мобільний телефон, пейджер.
Але Інтернет має як позитивні, так і негативні сторони. Деякі люди за допомогою Інтернету грабують банківські рахунки, викрадають новітні розробки у різних галузях промисловості.
Одне з проблемних питань, навколо якого розгорнулась полеміка — питання доцільності цензури в Інтернеті. Передумова обговорення вищезазначеної проблеми виникає в зв’язку з розширенням мережі Інтернету, зростанням кількості його користувачів та небажаним засиллям в Інтернеті всілякої порнопродукції, насильницьких сайтів тощо. Суспільство занепокоєне шкідливим впливом таких сайтів на свідомість підлітків (а саме вони є найбільшою армією користувачів). В цьому я повністю підтримую доцільність введення цензури в Інтернеті. Але є ще один «бік медалі». Цензура — це суто суб’єктивне поняття. Тобто рішення, яке приймається людиною-цензором (групою цензорів) щодо шкідливості чи привабливості того чи іншого сайту — це їхнє особисте враження (думка). Існує безліч прикладів з історії суспільства (і нашої країни в тому числі), коли цензори не пропускали на суд громадськості досить прогресивні і цікаві твори, ідеї, програми. А тому, і в даному випадку, перш ніж вирішити питання про застосування цензури в Інтернеті, слід уважно зважити всі за і проти. Щоб не завдати шкоди прогресу суспільства.

Юдаїчев Андрій
10 клас
Технічний ліцей Дніпровського району

Всі люди знають про існування світової електричної мережі Інтернет. З кожним роком вона набуває все більшого значення. Мережа Інтернет зосереджує в собі дуже багато найрізноманітнішої інформації, і вона далеко не завжди корисна. Мова іде не тільки про різноманітні повідомлення, що засмічують мережу, а й велику кількість чорного гумору, інформації, що несе в собі, як аморальність, так і сильний вплив на психіку людини. В світі багато людей так захоплюються ілюзорним світом світової електричної мережі, що днями не виходять з неї. Це негативна сторона світової мережі, але в ній є багато чого корисного і необхідного. По-перше, це можливість швидкого зв’язку і передачі даних на великі відстані, по-друге, легкий доступ до корисної інформації, можливість навчання, спілкування з людьми всього світу.
Інтернет постійно розширюється і розвивається. І незалежно від того буде більше негативних чи позитивних якостей в Інтернеті — майбутнє без нього не можливе. Умовно можна виділити людей, які вважають Інтернет місцем доступу до великої кількості впорядкованої і корисної інформації, інші всесвітнім звалищем, де можна знайти, що завгодно. На мою думку, Інтернет можна порівняти з пресою. Так, якщо на початку появи газет в них публікувалася правдива і корисна інформація, то з розвитком друкарського устаткування збільшилась кількість. На даний час більшості газет просто не можна довіряти. Утворилася так звана жовта преса, яка є звичайним звалищем не перевіреної, або абсурдної інформації. Подібний шлях розвитку пройшла і світова електронна мережа, але більш бурхливий. Мені здається, що через деякий час інформація в Інтернеті стане більш впорядкованою. Відбувається чіткий розподіл між корисною, перевіреною інформацією і її звичайним звалищем. Звичайно в електронній мережі легко розмістити матеріали, шкідливі для суспільства. Але введення контролю за нею — не вихід. По-перше, це просто неможливо , і по-друге, потрібно вводити не цензуру, а підвищувати культуру користувачів. Треба, щоб в людини не виникало бажання користуватися жовтою пресою Інтернету.
В будь-якому випадку, майбутнє Інтернету в наших руках і саме ми маємо не допустити його засмічення.

Соколов Василь
Технічний ліцей Дніпровського району

Людина впродовж всього свого існування спілкувалася. Вона без нього не може. Для цього створювалися телефон, телеграф та ін. Зараз з’явився новий спосіб спілкування.
Цей спосіб називається Internet. За допомогою нього людина може спілкуватися з тим, хто знаходиться в іншій частині земної кулі. І при цьому їй не потрібно чекати, доки дійде лист, або хвилюватися про якість зв’язку. І, мабуть, зараз — це найпоширеніший спосіб спілкування після звичайної (живої) розмови.
Усе добре — людина розмовляє з ким хоче. Але як вона розмовляє? От саме тут програмісти і зрозуміли, що створюючи чати, вони забули написати «програми — фільтри», які б викидали з розмов нецензурні слова. І цим почали користуватися деякі користувачі, які не соромляться у своїх розмовах використовувати деякі «слова неукраїнського походження». І таких «користувачів » з кожним днем з’являється все більше. Це явище перетворилося на хворобу. З’являються такі користувачі, які спеціально заходять в чати, щоб когось принизити або образити.
Зараз, на мою думку, ця проблема — найголовніша в Internet. І саме на неї програмісти та адміністратори повинні звернути свою увагу. ПОТРІБНА ЦЕНЗУРА В INTERNET. Без неї це питання не вирішити. Якщо зараз не зробити висновки, то потім буде дуже важко нормалізувати ситуацію.
Поки у нас в країні ще намагаються зробити висновки, за океаном їх вже зробили. Там майже всі сервери беруть участь у створенні програми — фільтра. Для цього на Web — сторінках цих серверів розмістили об’яву про створення такої програми. Користувачів закликають відсилати різноманітні нецензурні слова на вказану адресу для поповнення бази даних цього фільтра. Зараз ця база даних містить вже понад 5000 слів. Після створення такої програми, її запустять на всі сервери повністю безкоштовно. Таким чином, у розвинених країнах вже зрозуміли, які проблеми можуть з’явитися, якщо не ввести цензуру в Internet.
А нам (культурним користувачам) залишається чекати, доки на наших серверах з’являться такі фільтри. Може тоді користування Internet стане приємнішим та кориснішим.

Коментар організаторів конкурсу (проект «ііі»)
В роботі наведено цікавий приклад введення цензури в Інтернет не на законодавчому, а на технічному рівні, шляхом створення фільтрів для слів. Більш відомі є засоби фільтрації сайтів, що вбудовані в Internet Explorer . Інший приклад — на російському пошуковому сервері www.yandex.ru є «сімейний Яндекс» family.yandex.ru, користувачі якого захищені від нецензурних слів та порнографії.

Сасько Лілія
11 клас
Технічний ліцей Дніпровського району

Раніше не було Інтернету і все те, що було мені потрібно взнати, я шукала в енциклопедіях, підручниках, інших книжках, мусила ходити в бібліотеки. Зараз є Інтернет, з його допомогою я можу дізнатися про будь-що, не встаючи з-за столу. Можу написати реферат, послухати улюблену співачку або прочитати про неї щось цікаве, посміятися з найсвіжішого анекдоту, взнати останні новини — без газет, без телебачення, та ще й з цікавим коментарем.
Але мені здається, що в Інтернеті цензура не тільки потрібна, а й просто необхідна.
На мою думку, обмежень не повинно бути багато і різних, а лише два чинника. Перший — заборонити давати в Інтернеті інформацію про все, що стосується тероризму. Наприклад, як виготовляти вибухівку, зброю, бомби, міни. Мені доводилося чути, що зараз в Інтернеті є всі відомості не тільки про те, як зробити самому атомну бомбу, а й навіть, де знайти для цього матеріали і реактиви. І не треба бути видатним фізиком — вистачить знань шкільної програми.
Не можна також закликати до агресії, до знищення людей.
І другий — заборонити вільний доступ до інформації » дітям до 16 років заборонено «, бо це зайве.
Цензура не повинна бути політичною, хай люди висловлюють свою думку про те, що відбувається у світі, в Україні, в Києві.
Інтернет — це цілий світ вільного спілкування та різноманітної інформації, що дуже добре і цікаво, особливо для молоді, і мені б не хотілося, щоб він став джерелом усіляких дурниць і агресії.

11 клас
Технічний ліцей Дніпровського району

Останнім часом світова мережа Інтернет стає доступною все більш широким верствам населення. Тепер в Інтернеті може сидіти як маленька дитина, так і старенька бабуся. Оскільки люди, які відвідують світову комп’ютерну мережу дуже різні за віком, поглядами, переконаннями та ін., то все запеклішою стає дискусія щодо цензури.
На мою думку, цензура в Інтернеті може зробити недоступною для людей ту інформацію, якою вони цікавляться. Тому вона не потрібна. Звичайно, існують люди, для яких ті чи інші речі, з якими вони вимушені зіштовхуватися у сіті, є неприємними або взагалі неприйнятними. Для таких випадків потрібно розробляти програми, які б відфільтровували непотрібну інформацію. Ці програми повинні бути широкодоступними, щоб кожен хто хоче міг встановити одну з них на свій комп’ютер.
Що ж стосується маленьких дітей, то батьки повинні контролювати їх перебування в Інтернеті, щоб деяка інформація, з якою вони можуть зіштовхнутися, не завадила їх правильному вихованню. Але якщо дивитись ширше, то Інтернет може зашкодити не тільки вихованню, а й здоров’ю дитини, яка більш вразлива до негативного впливу комп’ютера. Тому перебування маленьких громадян у мережі потрібно мінімізувати.
Доросла ж, із сформованими поглядами людина, сама здатна відбирати та відшукувати ту інформацію, яка їй потрібна і відділяти її від тієї, яку вона вважає нецензурною. Якщо ж остання їй дуже неприємна, вона може користуватися програмами, про які було сказано вище.

Буслаєва Олена
11 клас
Технічний ліцей Дніпровського району

На сьогодні у світі мільйони людей різного віку користуються мережею Інтернет. Деякі вважають, що Інтернет це хвороба, деякі вільно існують не користуючись Інтернетом, а деякі дійсно не уявляють життя без нього.
Люди користуються послугами мережі Інтернет у різних цілях. Та загалом я вважаю, що це потужне джерело інформації та зв’язку на великих відстанях. Я не знаходжу нічого поганого у тому, що людина спілкується в Інтернеті. Вона не лише поглиблює свої знання, але й знаходить цікавих собі співрозмовників.
Існує дуже багато сайтів та чатів з різними типами інформації (різними типами спілкування), як цензурною, так і навпаки. З часів розтягнення радянського союзу цензура дуже пом’якшала. Але все рівно залишаються елементарні рамки пристойності. Але я вважаю, що в Інтернеті цензура не потрібна. Кожен сам обирає для себе яку сторінку відвідати в Інтернеті. Якщо впровадити жорстку цензуру в Інтернеті, кількість відвідувачів зменшиться.
Мережею Інтернет користуються люди, які самі можуть вирішувати, що погано, а що добре. Якщо комусь до вподоби відвідувати сайти, які б цензурою були заборонені, то це його власна справа. Адже ніхто нікого не змушує, щось читати, та щось дивитись.
Якщо дозволити шукати будь-яку (у широкому розумінні цього слова) інформацію в Інтернеті, тобто за власним комп’ютером, вдома, людина не буде шукати її в інших місцях будь-якими шляхами. Тобто, на мою думку, треба слідувати відомій істині „заборонений плід солодше «.
Сама я не є постійним користувачем мережі Інтернет і не вважаю його необхідністю в нашому житті. Інтернет — найглибше з усіх джерел інформації, в якому кожний може знайти цікаву для себе тему, а цензура обмежить його глибину.

Трикур Тарас
група А-3
Технічний ліцей Дніпровського району

Вперше мережу Інтернет було запроваджено в Сполучених Штатах Америки більше ніж тридцять років тому. На територію України Інтернет довгий час не розповсюджувався. Тому в останні роки український Інтернет швидко розвивається, намагаючись досягнути світового рівня .
Мережа Інтернет забезпечує швидкий та зручний доступ до будь-якої інформації. Завдяки електронній почті повідомлення надходять в будь-яку точку світу за кілька секунд. Таким чином, Інтернет спрощує процес спілкування між людьми та вирішує проблему миттєвої передачі інформації. Інтернет сьогодні -важливіше джерело інформації серед усіх доступних людству.
Але «Всесвітня павутина», зі своє швидкістю розповсюдження і легкістю та доступністю у використанні, має певні недоліки. Людина в мережі може проявляти більшу свободу дій, висловлень і вчинків, так як ризик викриття, осуду оточуючого суспільства мінімальний. Не дивлячись на те, що іноді можливо отримати деяку інформацію о співрозмовниках, її не достатньо для звичного сприйняття особистості. Крім того часто надаються неправдиві відомості про себе, що приводить до певної безвідповідальності і усвідомленню безнаказаність учасниками спілкування. Чим і користуються злодії та шахраї. Розповсюдженим явищем стали крадіжки за допомогою Інтернету. Переживає розквіт і продовжує розвиватися «комп’ютерний тероризм». Люди з психічними розладами мають вільний доступ до мережі Інтернет, і через нього впливають на інших користувачів (розповсюджуючи заборонену інформацію або закликаючи до правопорушень чи самогубства ), зокрема на неповнолітніх.
Боротися з цими негативними наслідками існування Інтернету можливо обмеженням доступу до Інтернету і впровадженням жорсткого контрою над роботою, розвагами та спілкуванням в Інтернеті. Але впровадження строгої цензури порушує права і свободи людини, проголошені в декларації Організації Об’єднаних Націй, яка була ратифікована більшістю країн Європи. А саме порушує свободу слова, свободу друку, право на вільний доступ до інформації. Без наявності цензури в Інтернеті кожна особистість має право на власну думку, може вільно висловлювати власні переконання, не побоюючись негативної оцінки своїх дій суспільством і осуду з його боку. Користувач на власний розсуд вибирає собі співрозмовника, за особистим бажанням розпочинає та закінчує розмову.
Цензура не повинна спиратися на релігійні чи расові переконання. Треба добре визначити, що негативно впливає на психічний стан людини і як найбільше обмежити цей вплив. Безумовно, певні обмеження повинні існувати в мережі Інтернет, але вони повинні бути не жорсткими і не посягати на власні права кожної особистості.